School Newes

  01/02/2022. Випуск № 5

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

27 січні лідери учнівського самоврядування провели інформаційні хвилини до Міжнародного Дня пам'яті жертв Голокосту, учням старших класів.

School Newes

 01/02/2022. Випуск № 5

На початку січня лідери учнівського самоврядування вирішили ввести нові традиції, у рамках загальношкільного проекту "Здоров'я - вибір кожного", що четверга на першій перерві проводити веселу руханку для дітей початкових класів. 

Зарядка, або руханка^[1] — комплекс фізичних вправ, які виконують, як правило, вранці, з метою розминки м'язів і суглобів. Є обов'язковою процедурою в армії і спортивних таборах. Зазвичай, її виконують на повітрі, в спортзалі або удома.

У комплекс зазвичай входять вправи для м'язів шиї, спини, живота, ніг і рук. Опрацьовуються великі суглоби — шия, плечі, лікті, груди (як суглоб), таз, коліна. Згинання-розгинання, розтяжка, скручування. Типові вправи: потягування, нахили, присідання, відтискання. Зарядку зазвичай проводить кваліфікований тренер, який показує вправи групі, яка потім їх повторює, іноді під музику. Її можуть поєднувати з бігом.

НАВІЩО РОБИТИ РУХАНКУ

Однією з цілей НУШ є поширення фізичної активності на уроках – кілька хвилин руханки допомагають дітям зняти напруження, розслабитись, перемкнути увагу, підняти настрій.  

ЧОМУ САМЕ ЗРАНКУ

Насамперед, ранкова руханка дозволяє остаточно прокинутись,  розім’яти м’язи, доставити порцію кисню до всіх клітин тіла – тому після неї таке приємне відчуття включеності в день. Заряд енергії допоможе почати день на позитиві, що особливо цінно, коли надворі похмура погода.

School Newes

 01/02/2022. Випуск № 5

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року^[1] біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.

Українське військове командування очікувало основний наступ більшовиків не з напрямку Бахмача, а з полтавського напрямку, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш боєздатні підрозділи чисельністю 500 вояків, а натомість до ст. Крути відправлено 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 500—600 вояків.

Бій під Крутами був успішним для оборонців української державності — наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії й мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.^[2]

Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

Бій став важливою частиною української історичної пам'яті^[3], а через заборону теми в радянський час і мало надійної інформації (серед головних джерел довгий час була праця Д. Дорошенка «Історія України. 1917—1923», написана 1930 року в Берліні, яка містить чимало перекручень)^[4] він обріс міфами, чимало з яких популярні й донині^[5].

28.01.22 Лідери учнівського самоврядування провели національно-патріотичний захід

"Квіти у полі, там де Крути..."

для учнів 5-9 кл.

Ця подія - символ нескореного духу нашої нації.

Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

Вітаємо!!!

 01/02/2022. Випуск № 5

13 січня – Щедрий вечір, Василів вечір та свято Маланки: традиції свята

В Україні продовжуються новорічні та різдвяні свята. Традиційно, 12 днів після Різдва Христового називають Святками і триватимуть вони аж до Водохреща 19 січня.

Вечір 13 січня, напередодні  Старого Нового року, називають Щедрий вечір. Українці 13 січня також відзначають Маланки та Василів вечір. У народній традиції свята Маланки та Василя об’єдналися у Щедрий вечір. Тобто, 13 січня ми відзначаємо: Василів вечір, свято Маланки та Щедрий вечір.

Традиції та обряди Щедрого вечора

Значна кількість традицій та обрядів Щедрого вечора асимілювалася з язичницькими. У Щедрий вечір 13 січня ряджена молодь ходила по домівках, співала  щедрівки, за що господарі їх щедро віддячували: пригощали оладками, пирогами, ковбасами. Щедрівками вітали господарів зі святом. Самі щедрування супроводжувалося магічними діями, танцями, музикою, пантомімою, обрядовими іграми з масками: наприклад, водили Козу та грали у Маланку.  Також важливим ритуалом Щедрого вечора були дівочі ворожіння. 

Головна страва Щедрого вечора – кутя. Якщо на Різдво готують багату кутю, то на Маланку – щедру кутю. На відміну від багатої, її можна заправляти скоромниною (м’ясом та салом). Як і на багатий вечір, кутю також ставлять на покуті. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників. Перед тим, як сісти за стіл, обов’язково молилися.

Тож саме 13 січня, лідери учнівського самоврядування, вирішили нагадати усім про традиції цього вечора. Вбравшись у костюми, вони ходили по шкільних коридорах та класах, співали щедрівки, тим самим підняли настрій собі та усім довколишнім.

https://www.facebook.com/100021737194037/videos/302014001975045/

Тільки в нашого народу,

Є таке чудове свято,

Щоби через дві неділі,

Новий рік знов зустрічати.

Будьте ж вдвічі щасливіші,

Ще багатші й здоровіші,

Радості на цілий вік,

Зичить Старий Новий рік!

School Newes

 01/02/2022. Випуск № 5

День Собо́рності України — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року.

Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99^[1].

Цього дня прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. — прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.

Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича День Соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено «День Соборності та Свободи України»^[2][3]. Однак 13 листопада 2014 року Указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено^[4].

21.01.22р. Лідери учнівського самоврядування Дружненської ЗОШ провели годину спілкування до Дня Соборності України.

День Соборності України це свято яке відзначається щорічно 22 січня, свято об'єднання українських земель в одну єдину самостійну державу.

Здобувачі освіти переглянули тематичне відео та прийняли активну участь у цікавій вікторині.

З Днем Соборності України! Бажаємо завжди любити свою країну, пишатися своєю історією та своїм народом. Нехай Україна буде гордим птахом серед світових країн, нехай кожен день дарує українцям свободу думки, відчуття щастя, мир та світло.

и ещё 4

School Newes

 

28/01/22. Випуск № 5

Міжнародний день Дякую — щорічне свято, яке відзначається 11 січня кожного року. 2022 року День подяки святкують у вівторок.

З кожним роком дедалі більше країн та людей приєднується до святкування цього дня. Молоді люди беруть участь у конкурсах та флешмобах, де пишуть Дякую різними мовами світу на плакатах та листівках. Крім того, в цей день прийнято обмінюватися подарунками і, звичайно, дякувати один одному.

Історія свята

Слово Дякую вперше з’явилося у паризькому словнику-розмовнику у 16 столітті. В побуті воно стало застосовуватися лише у 20 столітті. Ініціатива створити День подяки надійшла від миротворчих організацій ООН та ЮНЕСКО, а відзначати свято було вирішено 11 січня. Міжнародний день подяки закликає сказати сердечне спасибі всім людям. Адже одне слово зробить оточуючих вас людей теплішими і щасливішими.

Привітання з Днем спасибі

Психологи порівнюють слова подяки з емоціями та почуттями дитини від погладжувань та поцілунків матері. Щире спасибі приносить людині радість, теплі відчуття та емоційне піднесення. За правилами етикету, дякувати треба зі щирим, добрим посилом і дивлячись в очі. Редакція НВ зібрала картинки — вітання, за що може бути вдячна будь-яка людина.

У цей день люди говорять один одному теплі слова та обмінюються листівками, висловлюючи свою ввічливість і подяку. Тому учні молодших класів Дружненської ЗОШ І-ІІ ст.,виготовили листівки, у яких виразили свою вдячність рідним, вчителям та друзям.

Лідери Дружненської ЗОШ вирішили проявити свою подяку виготовивши мінібуки. Вони активно поринули у роботу, творчо та натхнено працювали й були задоволені своїм результатом.

Дякую - це не просто слово, це слово, яке здатне творити дива. Не соромтеся подякувати мамі або дружині за приготований сніданок, випадкового перехожого – за те, що притримав перед вами двері, колегу – за надану послугу. Як і в будь-якій справі, тут важлива практика. Чим частіше ви будете дякувати, тим більш вільно і щиро буде звучати ваше «дякую».